Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»
БРОДЯ́ГА (бездомна, зубожіла людина, яка не має постійного місця проживання, сталого заняття), ВОЛОЦЮ́ГА зневажл., МАНДРЬО́ХА зневажл., ПРОЙДИ́СВІТ зне... смотреть
БУРЛА́КА, и, ч.1. заст. Людина без постійної роботи і постійного місця проживання.Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заро... смотреть
БУРЛАКА – БУРЛАКБурлака, -и, ч. Людина без постійної роботи й без постійного місця проживання; одинокий, неодружений хлопець. Пристав забрав гроші в бу... смотреть
корень - БУРЛАК; окончание - А; Основа слова: БУРЛАКВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - БУРЛАК; ⏰ - А; Слово Бурлака со... смотреть
-и, ч. 1) заст. Людина без постійної роботи і постійного місця проживання. 2) Одинокий, неодружений чоловік; парубок.
імен. чол. роду, жив.іст.бурлак
-и, ч. 1》 заст. Людина без постійної роботи і постійного місця проживання.2》 Одинокий, неодружений чоловік; парубок.
Бурла́ка, -ки, -ці (ч. р.); -ла́ки, -ла́ків і -ла́к
1) (одинак) lone (solitary) man2) (бомж) vagabond
безхатченко, нетяга, лайдак, (блукач) перекотиполе; (без пари) парубок.
див. бездомний; бідний
Асначвалацуга
Vagabond, landstrykare
бурла́ка іменник чоловічого роду, істота
Vagabond, landstryker
Vagabond
бурлак; разг. бобыль
Бурла́ка прізвище
асначвалацуга
аснач валацуга
მაწანწალა
БУРЛА́КА Федір Миколайович• БУРЛАКА Федір Миколайович(справж. прізв. — Горшковський)[16 (29).IX 1902, с. Довгалівське, тепер Рокитнянського р-ну Київ. ... смотреть