ВОРОК

ВОРОК, ворки, см. варять. Воры ж. мн. стар. заворы, забойка, колова. Броды все бяху заворены ворами, сваями.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»

ВОРОН →← ВОРОЗЬ?

Смотреть что такое ВОРОК в других словарях:

ВОРОК

ВО́РОК, а, ч.1. Мішечок із гострокутним дном для відціджування та віддушування сиру.Ворок із сиром притискали дошкою, яка кріпилася до кінців столика г... смотреть

ВОРОК

-а, ч. 1) Мішечок із гострокутним дном для відціджування та віддушування сиру. 2) діал. Мішок.

ВОРОК

ВОРОК.См. Вор2.

ВОРОК

   Скотный двор.   (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995)

ВОРОК

ворок во́рокво́рак "хлев", ю.-в.-р. во́рок – то же, смол. (Добровольский). От вор II, вера́ть, завере́ть, заво́р.

ВОРОК

-а, ч. 1》 Мішечок із гострокутним дном для відціджування та віддушування сиру.2》 діал. Мішок.

ВОРОК

імен. чол. роду

ВОРОК

(польс. w(rek), -а, ч., діал. Мішок. Вузенький ворок — тісно тут мені, щоб радість розпросторити. (П-1:135).

ВОРОК

ворак "хлев", ю.-в.-р. ворок – то же, смол. (Добровольский). От вор II, верать, завереть, завор.

ВОРОК

Мішок, торбина

ВОРОК

во́рок іменник чоловічого роду

ВОРОК

ворок, -а

T: 190