Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»
(dur, durus, maggiore, majeur — твердый) — музыкальный термин, обозначающий мажорное наклонение лада, в котором третья ступень диатонической гаммы отст... смотреть
дур сущ., кол-во синонимов: 2 • лад (28) • мажор (17) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: лад, мажор
Дур (dur, durus, maggiore, majeur — твердый) — музыкальный термин, обозначающий мажорное наклонение лада, в котором третья ступень диатонической гаммы отстоит от первой на большую терцию. Д. приставляется к названию лада, например c-dur (do-majeur). Дурное необращенное трезвучие заключает в себе большую терцию, образующуюся между основным тоном и одной из верхних нот аккорда. <i> Н. С.</i> <br><br><br>... смотреть
ЗАПА́МОРОЧЕННЯ (затьмарення свідомості, втрата здатності ясно сприймати дійсність), ОЧМАНІ́ННЯ розм., ОДУРІ́ННЯ розм., О́ДУР розм., ДУР розм., О́БМОРОК... смотреть
ДУР(итал. dur) или мажорный тон (франц. majeur). Один из двух главных тонов, в котором, после тоники и секунды, идет большая терция; на этом построено ... смотреть
(аж) дур голови́ бере́ться кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані розгубленості, розпачу, приголомшення через важкі клопоти, турботи і т. ін. — Треба бакшиш (хабар) готувати та визволяти Остапа, а де грошей взяти? де? кажіть! Аж дур голови береться… (М. Коцюбинський). вибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого—чого. Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось (перев. поганого, осудливого). — Повірте мені, любий прапорщику, всі вони одним миром мазані: і злодії та бунтівники, і різні там вольтер’янці та автори пашквільних (пасквільних) віршиків. Але ми з них швидко дурість вибиваємо (З. Тулуб); — Виб’ємо з тебе дур! — крикнув Кузьменко і, ковтнувши міцної горілки, взявся за канчук (З. Tулуб). вибива́ти / ви́бити (дур (ду́рощі)) з голови́, без додатка. Після того випадку Максим наче трохи вгамувався. А тут армія, де вибивають дур з голови (інші просилися, щоб додому поближче, Максим же на запитання, де бажає служити, сказав, що на Курилах, — дальшого місця просто не знав) (А. Дімаров); Хоч би хто женився на ній та дурощі з голови трохи вибив (Ю. Збанацький); “Не ви мені, а я собі виберу пару”, — затялася (Орина) на своєму, і ні прохання, ні погрози, н дур захо́дить / зайшо́в у го́лову кому і без додатка. Хто-небудь у своїх діях відхиляється від норм поведінки, необдумано, безглуздо поводиться. Через тиждень-другий йому (Рубінові) знову заходив дур у голову (І. Сенченко). дур (уве́сь) спав з кого. Хто-небудь став нормально поводитися, тверезо оцінювати свої вчинки. Як тільки я зостався сам, переможцем, — з мене відразу спав увесь дур (Моє життя в мист.).... смотреть
ДУР, у, ч., розм. 1. Безглузді примхи, капризи. Збирався з Борисенком іти у ліс.. Сестра як дурна розревлась та й не пустила, як жінка. От дур жіночий! (Мирний, V, 1955,327). Вибива́ти (ви́бити) [з голови́ (з те́бе, з ньо́го і т, ін.)] дур — заставляти кого-небудь позбутися примх, капризів. — Виб’ємо з тебе дур! — крекнув Кузьменко і, ковтнувши міцної горілки, взявся за канчук (Тулуб, Людолови, 1,1957,235); Викида́ти (ви́кинути) дур з голови́ — ставати розсудливим, розважливим; опам’ятовуватися. [Виборний:] Викинь лиш дур з голови (Котл., II, 1953, 23); Дур захо́дить у го́лову кому — хто-небудь відхиляється від норм поведінки, робить необдумані, безглузді вчинки. Через тиждень-другий йому знову заходив дур у голову (Сенч., Опов., 1959, 4); Спав [уве́сь] дур з кого — хто-небудь став нормально себе поводити. Як тільки я зостався сам, переможцем, — з мене відразу спав увесь дур (Моє життя в мист., 1955, 11). 2. Весела витівка, пустощі. Це повторювання одного слова, цей сміх бриніли так, немов її тішив оцей нешкідливий дитячий дур (Вовчок, Вибр., 1937, 163). 3. Затьмарення свідомості, запаморочення. До дуру всі тоді пили (Котл., І, 1952, 74). З ду́ру: а) Від затьмарення свідомості, від запаморочення. І таку вже мав [п’яниця] натуру: Чи кінчив, чи починав, То все щиро, а не з дуру Ім’я боже споминав (Фр., X, 1954, 393); б) не обдумавши серйозно, не зваживши всіх обставин. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 437.... смотреть
Дур его (её и т. п.) знает. Сиб. Ничего не известно о ком-л., о чём-л. ФСС, 65; СБО-Д1, 127; Мокиенко 1986, 181; .Дур играет в ком. Прибайк. Неодобр. О... смотреть
-у, ч., розм. 1) Безглузді примхи, капризи. 2) Весела витівка, пустощі. 3) Затьмарення свідомості, запаморочення. •• З дуру — а) від затьмарення свідо... смотреть
1) Орфографическая запись слова: дур2) Ударение в слове: ду`р3) Деление слова на слоги (перенос слова): дур4) Фонетическая транскрипция слова дур : [д`... смотреть
корень - ДУР; нулевое окончание;Основа слова: ДУРВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - ДУР; ⏰Слово Дур содержит следующие... смотреть
-у, ч. , розм. 1》 Безглузді примхи, капризи.2》 Весела витівка, пустощі.3》 Затьмарення свідомості, запаморочення.З дуру — а) від затьмарення свідомос... смотреть
дурь || дурной; глупость; бешенство || бешеный; дур пон — бешеная собакамый йӧзыдлы дур, сійӧ и теш — погов. что дурно, то людям потеха;дур вӧлӧс пыр кӧртвомӧн видзӧны — погов. норовистую лошадь всегда взнуздывают◊ дур вӧтлыны — выбить блажь; взяться за ум (букв. изгнать глупость)... смотреть
камень; цаендыл дур не'ссардзаен (он) в куче камней не найдёт камня; уаеларваей дураерхауаегау очень редко (букв.) подобно свалившемуся с неба камню; дурадзагъдаей айсын забросать камнями.... смотреть
Foolishness, folly, a bee in one's bonnet (in the brain)вибити з когось дур — to take the nonsense out of a person
(2 м) (музыкальный термин)Синонимы: лад, мажор
дур, -а (муз.) Синонимы: лад, мажор
примхи, вередування, дурість, дурощі, сил. самодурство, дикі примхи; (дитячий) пустування, пустощі, витівки; У ФР. запаморочення.
Дур:— (черевний) тиф [VI]— черевний тиф [21]
Дурнота, дурина, дурійка, дурість, дурниця, дурисвітство, дурне, дурощі, безглуздя, нісенітниця
[dur]dur
дур [ < ит. duro твердый] - муз. то же, что мажор 1 (противоп. моль).
м.; разг. 1) дурь ж.; блажь; (слабее) придурь 2) (шалость) дурачество 3) одурение
Дур, -ру, -рові (ч. р.)
(від лат. durus – твердий) муз. мажорний лад. Протилежне – моль (2).
Воля, желание, охота, склонность
Ударение в слове: д`урУдарение падает на букву: у
дур; ч. (лат., твердий) муз. мажорний лад. Протилежне - моль.
див. глупота
-у m 1. opętanie 2. odurzenie пити до дуру pić na umór
дур іменник чоловічого роду розм.
дур дур, -а (муз.)
lat. dureдурь
дур муз. мажор (ст)
муз. дур.
дур, -у
Дурь
Сиб. Ничего не известно о ком-л., о чём-л. ФСС, 65; СБО-Д1, 127; Мокиенко 1986, 181; .
в ком. Прибайк. Неодобр. О сумасбродстве, взбалмошности, неуравновешенности характера. СНФП, 62.
на кого. Сиб. Кем-л. овладело какое-л. настроение, душевное состояние. Ф 1, 174; ФСС, 65.
ДУР НАПАЛ на кого. Обл. Экспрес. О странном поведении или душевном состоянии кого-либо. — Ты не баба — нуда спасовская! — кричал Иван. — Точишь и точиш... смотреть
імен. чол. родурозм.1. безглуздi примхи, капризи2. весела витiвка, пустощi3. затьмарення свiдомостi, запамороченнядурь сущ. жен. рода¤ викидати дур з ... смотреть
ДУР ХА, -и, ж. (прост, пренебр. и шутл.). Дура, глупая женщина. IIуменъш.-ласк. дурешка, -и, ж.