КУЛЬБАКА

КУЛЬБАКА ж. южн. верховое седло; кульвака тамб. казачье седло. Кульбачный, к седлу относящ. Кульбачить кого, седлать.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»

КУЛЬЖА →← КУЛЬБАБА

Смотреть что такое КУЛЬБАКА в других словарях:

КУЛЬБАКА

КУЛЬБА́КА, и, ж., заст.Сідло.Який кінь, така й кульбака (Номис);За тиждень вернувся [батько] і привіз хлопчика на кульбаці, літ дев'яти (М. Старицький)... смотреть

КУЛЬБАКА

СІДЛО́ (пристосування для їзди верхи на коні, мулі і т. ін.), КУЛЬБА́КА заст.; ТА́РНИЦЯ діал. (дерев'яне). Яресько, підлетівши до коня, швидко відв'яза... смотреть

КУЛЬБАКА

кульбака кульба́ка"седло", южн.; кульва́ка – то же, тамб. (Преобр.); укр., блр. кульба́ка, польск. kulbaka – то же.Неясно. Тюрк. kaltak "седло", которо... смотреть

КУЛЬБАКА

"седло", южн.; кульвака – то же, тамб. (Преобр.); укр., блр. кульбака, польск. kulbaka – то же.Неясно. Тюрк. kaltak "седло", которое считается источником (Мухлинский, Мi. ЕW 147; Карлович 324), слишком далеко фонетически; см. также Бернекер 1, 641.... смотреть

КУЛЬБАКА

-и, ж., заст. Сідло. •• Висадити з кульбаки — вибити з коня.

КУЛЬБАКА

[kul'baka]ж.kulbaka

КУЛЬБАКА

кульбака, кулбакасідло

КУЛЬБАКА

Кульба́ка:— сідло [42;54]

КУЛЬБАКА

-и, ж. , заст. Сідло.Висадити з кульбаки — вибити з коня.

КУЛЬБАКА

кульбакаж.кривая палка в ярме; седло

КУЛЬБАКА

кульба́ка іменник жіночого роду рідко

КУЛЬБАКА

lat. culebacaпротез; клюка

КУЛЬБАКА

кульбака, кульбаклюка

КУЛЬБАКА

клюкаключка

КУЛЬБАКА

Протез; клюка

КУЛЬБАКА

клюка ключка

КУЛЬБАКА

гнута палиця

КУЛЬБАКА

див. СІДЛО.

T: 162