Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»
и Надрубать надрубить (топором) I. 1) (недорубать) надрубувати, надрубати, надтинати, надтяти и надітнути, (надтяпывать) надцюкувати, надцюкати, надцюкнути, (о мног. или во мн. местах) понадрубувати, понадтинати, понадцюкувати що чим; (только помечать топором) нарубувати, нарубати, нарубнути, (о мног. или во мн. местах) понарубувати що чим. [Як уже надрубав дуже, - дуб похилився (Основа 1862). Кілочки понадрубувати треба, бо дуже довгі (Харківщ.). Рубайте тільки ті дубки, що я понарубував, а решта хай ростуть (Богодухівщ.)]; 2) (избу) надбудовувати, надбудувати (рублену хату или кілька вінців на рубленій хаті). 1) Надрубленный и Надрубанный - 1) надрубаний, надтятий, надітнутий, понадрубуваний, понадтинаний; надцюканий, надцюкнутий, понадцюкуваний; нарубаний, понарубуваний; 2) надбудований. -ться - надрубуватися, надрубатися, понадрубуватися; бути надрубуваним, надрубаним, понадрубуваним и т. п. [Пальці понадрубувано (Грінч.)]. II. Надрубливать и Надрублять, надрубить (иглой) - надрублювати, надрубити, (о мног.) понадрублювати що. II. Надрубленный - надрублений, понадрублюваний. -ться - надрублюватися, надрубитися, понадрублюватися; бути надрублюваним, надрубленим, понадрублюваним.... смотреть
Начальная форма - Надрубливать, винительный падеж, действительный залог, единственное число, мужской род, неодушевленное, переходный, несовершенный вид, прошедшее время... смотреть