Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»
назнаменовать (метить) на[за]значати и на[за]значувати, на[за]значити, по[від]значати и по[від]значувати, по[від]значити що чим; (означать собою) значити, означати, визначати, знаменувати; (свидетельствовать о чём) свідчити про що; (предвещать) провіщати, провістити що. Назнаменованный - 1) на[за]значений, по[від]значений; назнаменований; провіщений. -ться - на[за]зазначатися, бути на[за]значуваним, на[за]значеним и т. п.... смотреть