НАПЛОЖАТЬ

НАПЛОЖАТЬ, наплодить чего, распложать, размножать, разводить животных; нарожать детей. Кролики, что голуби: напложают много. Наплодили тараканов, что житья нет. Бес пришел, сатану привел, чертенят наплодил, дьявола народил. Наплодили вы дрязгов, сплетен, тяжеб. -ся, быть напложаему; нарожаться. Напложенье ср. наплод м. действ. по знач. глаг. | Наплод, приплод, что наплодилось в известн. срок. Наплодчивый, плодливый. Наплодчик м. -чица ж. кто напложает что-либо.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»

НАПЛОИТЬ →← НАПЛЕШИВЕТЬ

Смотреть что такое НАПЛОЖАТЬ в других словарях:

НАПЛОЖАТЬ

наплодить 1) наплоджувати, наплодити, наводити, навести, (о мног.) понаплоджувати, понаводити. [Нігде мені гнізда звити, нігде діток наплодити (Метл.). Дітей понаплоджували, а годувати нічим (Київщ.). Байстрят понаводила (Київщ.)]; 2) (распложать) розплоджувати, розплодити, розводити, розвести, (о мног.) порозплоджувати, порозводити. Напложённый - 1) наплоджений, наведений, понаплоджуваний, понаводжений; 2) розплоджений, розведений, порозплоджуваний, порозводжений. -ться - наплоджуватися, наплодитися, понаплоджуватися, поплодитися; бути наплоджуваним, наплодженим, понаплоджуваним и т. п. [У неї як пішли діти, так істино як сарани наплодилося (Г. Барв.). Сухе літо, так багато всякої черви понаплоджувалося (Київщ.). А вони-ж із чого поплодились? - І вони-ж із мужиків породились (ЗОЮР I)].... смотреть

T: 125