НАСАРИВАТЬ

НАСАРИВАТЬ или насорить, насорить, набросать сору, надрянить, накидать стружек, обрезков, мусору, вообще мелочи. Насорила порохом, сахаром и пр. -ся, быть насариваему; | посорить вдоволь. Насариванье ср. длит. насоренье окончат. насор м. об. действие по глаг. Насорный, насорённый. Насорливый, насорчивый, много сорящий; | легко сорящийся. Насорщик м. -щица ж. кто сорит. Насорщиков у нас много, а подбирателей мало.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»

НАСАСЫВАТЬ →← НАСАПОЖНЫЙ

Смотреть что такое НАСАРИВАТЬ в других словарях:

НАСАРИВАТЬ

насаривать несов. перех. и неперех. 1) Оставлять, бросать где-л. много сору; мусорить. 2) Терять, просыпать (о сыпучих телах).

НАСАРИВАТЬ

и Насорять насорить насмічувати, насмітити чим, (пылью) напорошувати, напорошити чим, (насыпать зерна, соломы и т. п.) натрушувати, натрусити чого и чим, (о мног. или во мн. местах) понасмічувати, понапорошувати, понатрушувати. [Лузали насіння та скрізь насмітили (Звин.). Натрусила половою (Брацл.)]. Насорённый - насмічений, напорошений, натрушений, понасмічуваний и т. п. -ться - 1) насмічуватися, насмітитися, понасмічуватися; бути насмічуваним, насміченим, понасмічуваним и т. п. [Багато зерна зо снопів натрусилося (Сл. Ум.)] 2) (вдоволь, сов.) насмітитися.... смотреть

НАСАРИВАТЬ

глагол несоверш. вида что делать?; неперех.Деепричастная форма: насаривав, насариваянасмічуватиДієприслівникова форма: насмічувавши, насмічуючи

НАСАРИВАТЬ

Начальная форма - Насаривать, винительный падеж, действительный залог, единственное число, мужской род, неодушевленное, переходный, несовершенный вид, прошедшее время... смотреть

НАСАРИВАТЬ

НАСАРИВАТЬ несовершенный вид перех. и неперех. 1) Оставлять, бросать где-либо много сору; мусорить. 2) Терять, просыпать (о сыпучих телах).

НАСАРИВАТЬ

НАСАРИВАТЬ насариваю, насариваешь. Несов. к насорить.

НАСАРИВАТЬ

несовер. насмечваць

НАСАРИВАТЬ

Несов. bax насорить.

НАСАРИВАТЬ

Насмечваць

T: 117