Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»
наумить 1) нарозумляти, нарозумити, наумляти, наумити, настановляти, настановити на (добрий) розум кого, (научать) навчати, навчити кого, (надоумливать) напоумляти, напоумити кого, (наставлять) напучувати и напучати, напутити кого; 2) см. Напоминать. Наумлённый - нарозумлений, наумлений, настановлений на (добрий) розум, навчений, напоумлений, напучений. -ться - 1) нарозумлятися, нарозумитися, наумлятися, наумитися, навчатися, навчитися; бути нарозумлюваним, нарозумленим и т. п.; 2) (вспоминать) згадувати, згадати, пригадувати, пригадати що.... смотреть