Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»
НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕ... смотреть
НЕМО́ГА, и, ж.1. Стан остаточної втоми, повного безсилля; неси́ла 1.2. у знач. пред. Неможливо, немає сили, змоги; незмога, неспромога (у 2 знач.).Обій... смотреть
-и, ж. 1) Стан остаточної втоми, повного безсилля. 2) у знач. присудк. сл. Те саме, що незмога.
-и, ж. 1》 Стан остаточної втоми, повного безсилля.2》 у знач. присудк. сл. Те саме, що незмога.
див. хвороба
немо́га іменник жіночого роду
см. Немочь.