ОСКОМА

ОСКОМА, оскомина (скомлеть) ж. стар. скорбь, тоска, ной, томленье. | Ныне терплое состоянье зубов, тупое нытье в зубах, от кислого питья или пищи, особ. от не зрелых плодов. Я себе крыжовником набил оскомину. Смородина набьет оскомину. Пришел спас, оскомину принес, едят, по обычаю, яблоки, отчасти еще зеленые. Лишь бы оскомину набить, хоть дрянное, да съесть. | *Он мне докукой оскомину набил, надоел. И на уши оскомину набивают. Любишь смородину, люби и оскомину. И зобавшего пародки, зубы оскоминны будут, Иезекиил. - Плод их неключим, оскомен в снедь, Соломон. Оскоме(и)нятися, оскоменитися церк. набить оскомину. Отцы ядоша кислая (терпкая), а зубы детем оскоминишася, Иерем. Оскомистые яблоки, кислые, терпкие. Оскомчивые зубы, наболевшие, не терпящие ничего кислого.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»

ОСКОР →← ОСКОЛЯТЬ

Синонимы слова "ОСКОМА":

Смотреть что такое ОСКОМА в других словарях:

ОСКОМА

оскома сущ., кол-во синонимов: 1 • оскомина (1) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: оскомина

ОСКОМА

(аж) оско́ма бере́ / узяла́ кого, жарт. Хтось заздрісно, хтиво або із злістю, сердито і т. ін. поглядає на кого-небудь. Як вздрів (сотник) Пазьку, що прийшла на весілля дивитися, так .. аж оскома його узяла… (Г. Квітка-Основ’яненко). збива́ти / зби́ти оско́му (оско́мину). 1. тільки док. Втратити інтерес, потяг до чого-небудь, охолонути. — Знаєш, Зінко, ми тебе в бригаді все чекаємо. Коли повернешся? Збила вже оскому? Пора! Скільки ж разом працювали (Г. Коцюба). 2. кому. Позбавляти бажання робити щось. (Микита:) Ач, який митець! Мабуть, не вспів перезутись, та швидш (швидше) до Одарки?.. Гляди, щоб я тебе не підперезав, що й дух з тебе випре! Я тобі оскомину зіб’ю... (М. Кропивницький). зганя́ти (зго́нити) / зігна́ти оско́му (оско́мину) на кому—чому. Переносити гнів, роздратування за щось на кого-, що-небудь. (Бурятинський:) З батьком, видно, знов за щось посварився, а на організації оскому прийшов зганяти (О. Гончар); — Ти, мамо, зла чогось сьогодні. На батька маєш гнів, а на мені оскому зганяєш (І. Цюпа); — Лежу й не встаю. Так усе болить. А тут ще батько сердиться, що ти в тюрмі, я нездужаю. Згонить оскому на мені, лає мене (А. Тесленко); // Мститися кому-небудь за щось. Хотілося б зогнать оскому На коронованих главах, На тих помазаниках Божих (Т. Шевченко). наби́ти / набива́ти оско́му. 1. перев. зі сл. собі́. Пересичуватися чим-небудь; втрачати інтерес до чогось. — Я сам колись там служив,— мовив Степан.— Та й оскому набив? — засміялась Пріська (Л. Яновcька); Миронець хихикнув у кулак, сказав з єхидним смішком: — Баба з воза — кобилі легше. Хай забавляються діти, поки оскоми не наб’ють собі (Д. Бедзик). 2. Ставати буденним, нецікавим; приїдатися, набридати, викликати роздратування. Поезія не набиває оскоми — приїдається одноманітність творчості письменника (З газети). наби́ти оско́мину. Штучне обмеження заробітку, “стеля”, що вже набила оскомину,— серйозне гальмо на шляху підвищення продуктивності праці (З газети). 3. зі сл. ті́льки, лише́ і под. Досягати дуже незначних результатів у здійсненні чогось; вимушено задовольнятися чим-небудь малим, незначним. Своїми словами: “Ви мусите щось написати про гуцулів” забили Ви мені клин у голову, вони не дають мені спокою, тільки що я з оско́ма на зуба́х від чого, перев. у кого. У когось виникає відраза до чого-небудь; неприємно, бридко від чогось. — Ох, які ми сьогодні благородні,— зітхнув Христолобенко,— аж нудно, аж оскома на зубах од благородних слів (Є. Гуцало). оско́ма спада́є / спаде́ у кого. У когось зникає бажання чинити неприємність, зло і т. ін. кому-небудь. Про що вони там? Ясно, що про нього .. Попав їм Заруба на гострі зуби. Тепер не скоро оскома спаде (В. Кучер).... смотреть

ОСКОМА

ОСКО́МА, и, ж.Відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого.Хто кислиці поїв, а к... смотреть

ОСКОМА

-и, ж. Відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Збивати оскому. •• Зганяти... смотреть

ОСКОМА

-и, ж. Відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Збивати оскому.Зганяти оско... смотреть

ОСКОМА

1) Орфографическая запись слова: оскома2) Ударение в слове: оск`ома3) Деление слова на слоги (перенос слова): оскома4) Фонетическая транскрипция слова ... смотреть

ОСКОМА

◁ ОСКО́МА, ы, ж.То же, что оскомина.Набить оскому.[Кривосуд:] Лишь удушим одно, другое дѣло в суд; И сдѣлал для него уж я таких премного, Из коих и одн... смотреть

ОСКОМА

корень - ОСКОМ; окончание - А; Основа слова: ОСКОМВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - ОСКОМ; ⏰ - А; Слово Оскома содерж... смотреть

ОСКОМА

імен. жін. роду, тільки одн.хім.оскомина

ОСКОМА

сущ. жен. рода, только ед. ч.мед.оскома

ОСКОМА

Soreness of the mouth, bitter taste (in the mouth)набити оскому — to set the teeth on edge (тж. перен.)

ОСКОМА

Ударение в слове: оск`омаУдарение падает на букву: оБезударные гласные в слове: оск`ома

ОСКОМА

[oskoma]ж.oskoma

ОСКОМА

ОСКОМА оскомы, мн. нет, ж. (простореч.). То же, что оскомина. Набили оскому: черница поспела! Некрасов.

ОСКОМА

оск'ома, -ыСинонимы: оскомина

ОСКОМА

Оско́ма, -ми; оско́ми, оско́м

ОСКОМА

оскома оск`ома, -ы

ОСКОМА

оско́ма іменник жіночого роду

ОСКОМА

Аскома

ОСКОМА

разг. см. оскомина

ОСКОМА

Ж мн. нет bax оскомина

ОСКОМА

См. оскомина

ОСКОМА

аскома

ОСКОМА

аскома

T: 145