Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»
ТИ́ХО, СЛА́БКО, СЛА́БО, НЕГО́ЛОСНО, НЕГУ́ЧНО, ГЛУ́ХО, ПРИГЛУ́ШЕНО, МО́ВЧКИ (без розмов, без співів); НИ́ШКОМ, НИ́ШКОМ-ТИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ ро... смотреть
ПОТИ́ХУ, присл., також у сполуч. з присл. помалу.Те саме, що ти́хо.Фурман потиху гукнув в темряву, і з переднього возу відгукнулося кілька голосів (Оле... смотреть
присл., також у сполуч. з присл. помалу, розм. Те саме, що тихо.
Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. Потихеньку, потихесеньку, потихусеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 378.... смотреть
1) (тихо) noiselessly, silently2) (не кваплячись) slowly, without haste3) (потай) on the sly, secretly, by stealth
[potyhu]присл.po cichu
присл. , також у сполуч. з присл. помалу, розм. Те саме, що тихо.
прислівник
пр., помалу, тихо, стиха, тихцем, нишком, нишком-тишком; потихеньку.
Поти́ху, присл.
див. поволі
поти́ху прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
нар.; разг.; = потихеньку, = потихесеньку потихоньку