Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»
ДОВО́ДИТИ до чого (когось до певного стану), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИВО́ДИТИ до чого, у що, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм.; ПРИЗВО́ДИТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ) у що, ... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: призвівши1. доводити кого-небудь до якогось стану, переважно негативного2. спричиняти наслідок св... смотреть
призвести́[приезвеисти]-еиду, -еидеш, -еидеимо, -еидеите; мин. -в'іў, -веила; нак. -еиди, -еид'іт'
призво́дити / призвести́ до гріха́ кого. Штовхати кого-небудь на якийсь поганий учинок, спонукати до чогось недоброго. Раз і каже батько: — Як ти такий, що нас, старих, до гріха призводиш — іди собі, а ми вже якось самі (П. Тичина); Вона так вжахнулася, немов то хотіли її призвести до страшного гріха, до вічного сорому (Л. Яновська).... смотреть
недок. призводити, док. призвести(до чогось) to lead; (до результату) to result (into); to bring (in); to cause
ПРИЗВЕСТИ́ див. призво́дити.
Призвести См. Призводити. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 415.
див. призводити.
{приезвеисти́} -еиду́, -еиде́ш, -еидеимо́, -еидеите́; мин. -ві́ў, -веила́; нак. -еиди́, -еиді́т.
Призве́сти́, див. призво́дити
【完】 见 призводити
призвести́ дієслово доконаного виду
див. призводити.
сов. от призводити
доводить