ХИТЬ

ХИТЬ м. пск. твер. простор, зазор между оконницей и рамой; хитовать, замазывать хить (ухичать? или немецк. Kitt?).


Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»

ХИУЗ →← ХИТРЫЙ

Смотреть что такое ХИТЬ в других словарях:

ХИТЬ

ХИТЬ, виг.Уживається як присудок за знач. хита́тися і хитну́тися на означення одноразової або повторюаної дії.Драбина хить – і повалилась (Л. Глібов);А... смотреть

ХИТЬ

ХИТЬ, присудк. сл., розм. Уживається за знач. хита́тися і хитну́тися. Драбина хить — і повалилась (Гл., Вибр., 1957, 217); А вітряк все хить та хить (Стельмах, V, 1963, 360); Корито хить — Іван у став, Рибалка ледь його дістав (Воронько, Коли вирост. крила, 1960,33). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 67.... смотреть

ХИТЬ

присудк. сл., розм. Уживається за знач. хитатися і хитнутися.

ХИТЬ

Хить меж., выражающее качаніе, шатаніе. Як човничок у морі: туди хить, туди хить! Г. Барв. 361. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 399.... смотреть

ХИТЬ

присудк. сл. , розм. Уживається за знач. хитатися і хитнутися.

ХИТЬ

хить присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм.

T: 105