Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»
ЧИНГА́Л, а, ч., заст.Кинджал.І я теж оддав свою броню; тільки й зоставили собі по чингалу .. од звірюки (О. Стороженко);Зеленобородий бабай Усман встро... смотреть
КИНДЖА́Л, КИНЖА́Л розм., ЗАПОЯ́СНИК заст., ЧИНГА́Л заст. Понад ліжком на стіні висіли шаблі, ятагани, кинджали, рушниці, гвинтівки (О. Стороженко); За ... смотреть
-а, ч., заст. Кинджал.
чингал чинга́л"кинжал", чинга́лище (Кирша Дан., часто в устн. народн. творчестве). Связано с кинжа́л (см.); ср. Корш, AfslPh 9, 502.
"кинжал", чингалище (Кирша Дан., часто в устн. народн. творчестве). Связано с кинжал (см.); ср. Корш, AfslPh 9, 502.
див. ніж
чинга́л іменник чоловічого роду кинжал арх.
-а, ч. , заст. Кинджал.