ШКИЛЬ

ШКИЛЬ м. стар. иностранная монета, шиллинг. Чтобы. все, у кого ни буди серебро немецкое, ефимки и шкили и корки, являли таможникам, Словарь Академии.

ШКИЛЯТЬ →← ШКИЛЕК

ШКИЛЬ, ю, ч., діал.Зразок, взірець.Дві пари хомутів пошиті на цей шкиль, а дві на інший (Сл. Б. Грінченка).

-ю, ч., діал. Манір, взірець, зразок. •• На шкиль діал. — на манір, за зразком.

-ю, ч. , діал. Манір, взірець, зразок.На шкиль діал. — на манір, за зразком.

техн. макет, модель