Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»
ПРАС¹, у, ч., рідко.Те саме, що пра́ска.Нагрівся прас. Прасувала, клала до складочки складочку (П. Дорошко);Порскнувши водою на штани, він так натиснув... смотреть
ПРА́СКА (нагрівальний прилад), ПРАС рідше, ЗАЛІ́ЗКО діал. Часто-густо з гарячою праскою в руках замислиться мати над синовою сорочкою (В. Москалець); І... смотреть
I -у, ч., рідко.Те саме, що праска. II -у, ч.Прес.
дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пра́су кому і без додатка, заст. Бити кого-небудь. Тут на бігу поймав (спіймав) (Еней) за рясу Попа Рутульського полку, смертельного задавши прасу, Як пса, покинув на піску (І. Котляревський).... смотреть
прас "лук", болг. прас, сербохорв. пра̏с. Из греч. πράσον – то же (Мi. ЕW 261; Фасмер, ИОРЯС 12, 2, 268 и сл.; Гр.-сл. эт. 159).
◊ Давати прасу — сильно бити когось. А наїде феска яка, а наскочить синя кіраса — полонитимуть харпака смертним прасом. (ЗД:142).
"лук", болг. прас, сербохорв. прас. Из греч. – то же (Мi. ЕW 261; Фасмер, ИОРЯС 12, 2, 268 и сл.; Гр.-сл. эт. 159).
I -у, ч. , рідко.Те саме, що праска.II -у, ч. Прес.
прас 1 іменник чоловічого роду праска рідко прас 2 іменник чоловічого роду прес
Прас:— прочухан [25]
випрасуватизалізнийзалізопраскапраскупрасувати
випрасувати залізний залізо праска праску прасувати
бот. Allium Parrum пор (-ру), праж (-жу), прас (-су).
праска, д. залізко; Р. прес.
техн. рамбовка (инструмент)
lat. prasутюг
прасм.утюг
праска
Утюг
утюг
утюг