ТОЙ

ТОЙ м. морск. название второго, на правой стороне якоря.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»

ТОЙОН →← ТОЙ

Синонимы слова "ТОЙ":

Смотреть что такое ТОЙ в других словарях:

ТОЙ

той м. Празднество, сопровождаемое пением, танцами, пиршеством (у народов Средней Азии).

ТОЙ

той пирушка, праздник Словарь русских синонимов. той сущ., кол-во синонимов: 4 • пирушка (28) • праздник (133) • туй (3) • якорь (15) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: пирушка, праздник, туй, якорь... смотреть

ТОЙ

ТОЙ, того́, ч., ТА, тіє́ї, рідко то́ї, заст. тії́, ж., ТЕ, того́, с.; мн. ТІ, тих; займ.1. вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше п... смотреть

ТОЙ

I того, ч., та, тієї, рідко тої, заст. тії, ж., те, того, с.; мн. ті, тих; займ.1) вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше подібне ... смотреть

ТОЙ

з і́ншої (з дру́гої, не з тіє́ї і т. ін.) о́пери, жарт. Те, що безпосередньо не стосується справи, теми розмови і т. ін. Дуже мене цікавлять — се вже з другої опери — Ваші українські оповідання (М. Коцюбинський); — Сподіваюсь, зрозуміло? — Та це ж уже не з тої опери (З журналу). і́ншої (не тіє́ї) заспіва́ти. Думати, поводитися, говорити за певних обставин не так, як раніше. — Одружитесь, Іване Олександровичу, розживетесь на діток — іншої заспіваєте, бо в роти треба щось кидати. А поки що зривайте квіти кохання! (М. Стельмах); — Хіба б мені руки повсихали, щоб я не витягла тебе (Настю) за коси прилюдно з моєї хати! Тоді ти не тієї заспіваєш, голубко! — думала Олександра (М. Коцюбинський). на (тій) оста́нній межі́. Перед смертю. Молодий мрійник розлучився з життям під гуркіт і шал нашого протесту, хотів би я знати — яку музику сприйму я на тій останній межі? (Ю. Яновський). на то́му (тім) сві́ті. Померти. — Друга зустріч — Ванька Вороного .. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж,— живе, стара гвардія!.. (В. Речмедін); Недавнечко ж синка поховав… Ех, це вже його шоста дитина на тім світі (А. Тесленко). не в ті взу́тися, зневажл. Марно намагатися щось здійснити, зробити; нічого не вийде. (Феноген:) А хто при здачі буряків взяв з завода п’ятсот карбованців? (Ліхтаренко:) Я взяв. Та не докажеш, не в ті взувся! (І. Карпенко-Карий); І знову дід не в ті взувся. Молоде товариство вже забачило, як порають і доять череду один-два механізатори (М. Рудь). не в ті воро́та заї́хати. Зробити, сказати не те, що треба, не так, як треба. Не в ті ворота заїхали. Пустіть! (А. Головко); — Ну що ви таке говорите! Щось не в ті ворота заїхали зі своїми висновками (З усн. мови). не в ті две́рі попа́сти (попа́стися, втра́пити і т. ін.), жарт. Не те зробити, сказати і т. ін. Лагідніший тон намісника знов збудив деяку надію. Та бідолаха (Калинович) знов не в ті двері попався (І. Франко). не в ті ру́ки, зі сл. потрапля́ти, дава́ти і под. Не за призначенням. На засіданні суду відзначалось, що в Законі про вибори чітко не сформульоване положення про контроль видачі, одержання і погашення виборчих бюлетенів. Не секрет, що вони нерідко потрапляли не в ті руки (З газети). не на тій козі́ під’їжджа́ти / під’їхати до кого. Не знаходити належного, потрібного підходу до кого-небудь. Хан винувато пошкріб за вухом.— Виховував (водія). А от, виходить, не на тій козі під’їжджав до нього (В. Дарда). пе́вною (яко́юсь, тіє́ю чи і́ншою і т. ін.) мі́рою. Частково, трохи, все-таки і т. ін. І не гадай, що кольори, якими оздоблено речі, Певною мірою відповідають забарвленню власних Первопочатків, з яких утворилась матерія їхня (М. Зеров); Це певною мірою породило благодушні настрої як у місцевих органів влади, так і в населення (З газети); Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, не звіданою досі гордістю (О. Гончар); Майже в кожному нормативному словнику сучасної мови відображені більшою чи меншою мірою діалектизми або обласні слова (Рідне сл.). плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому. Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т. ін. Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися .. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич). співа́ти (вести́) тіє́ї (ж (са́мої, своє́ї)). Повторювати сказане кимсь раніше. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (М. Коцюбинський); — Мало знати. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте,— співала своєї Уляна.— Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник); — А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. “Чи він справді, чи .. Ваньку валяє?” — вела тієї ж самої Максимова .. думка (І. Багряний). співа́ти одніє́ї й тіє́ї (ж). Весь час повторювати те саме, ту саму думку. (Зінька:) Ти, Ісайку, однієї й тієї співаєш (Є. Гуцало). (там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),) де Мака́р теля́т пасе́, ірон. Там або туди, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; дуже далеко. Скільки-то люду .. пішло на казенні хліба, а дехто попхався аж туди, де Макар телят пасе (Панас Мирний). де Мака́р теля́т не пас. Опинились в грізний час, Де Макар телят не пас (В. Іванович). (там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),) куди́ Мака́р теля́т не ганя́в (рідше не ганя́є, не го́нить і т. ін.), ірон. Туди або там, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Підеш туди, куди Макар телят не ганяв (Укр.. присл..); (Синявін:) Зрадить він вас, зажене туди, куди Макар телят не ганяв, клянусь, зажене (Іван Ле); Стражник продовжував уперто дивитися на Лук’яна, а губи мало не казали: “Малописьменні! Мене не проведеш. Уже не одного такого спровадив, куди Макар телят не гонить!” (П. Панч); — Все платформи та програми шукають.., за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят не гнав (М. Стельмах). тіє́ї ж ми́ті, перев. з дієсл. Відразу ж, зараз же; одночасно з чимсь. Несподівано виділився дівочий голос. Тієї ж миті він побачив Ясногорську (О. Гончар). у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т. ін.) мі́рі. Частково, трохи, все-таки тощо. Записував.. все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник); Писалося ж це в ім’я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко); — Ну… служили в певній мірі… — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко); Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський .. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко). як (лихі́й (пече́ній, тій і т. ін.)) боля́чці, зі сл. годи́ти. Дуже запопадливо, надзвичайно. Вони годили Грицаєві, як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький); (Домаха:) Ти догоджав Прісьці? (Карпо:) Годив, як лихій болячці (М. Кропивницький); Старі дуже любили свою дитину, годили їй, як болячці печеній, та й розбалували (О. Стороженко); За що ти мене так зіпсував? Чи це твоя подяка за моє добре серце? Я ж тобі завсіди годив, як тій болячці (Л. Мартович). як (мов, на́че і т. ін.) (ті) голубки́, зі сл. жи́ти. У повній злагоді, дуже дружно. А подивись, як Бондаренко панькається тепер з своєю молодою жінкою. Наче ті голубки живуть (Л. Яновська). як (мов) (тіє́ї) сарани́. Дуже багато, велика кількість. Ось і табір. Глянув (хлопчик) — війська, Як тієї сарани! (О. Олесь); (Семен:) — Дітей ми не будемо мати, .. тепер і так тісно, поля обмаль, а людей — як сарани (М. Коцюбинський); — Вже й полковникують у нас, і судять, і в церкві Божій свій лад роблять: на Стародубщині порядкує якийсь Толстой, у Полтаві — Хитрово, в Пирятині — Теплов, там ще якийсь німець Вейсбах, на Прилуччині — Барятинський, в Гуджулах, під боком, Башкирцев, Огньов. Налізло з цієї Московії того панства, мов сарани (М. Лазорський).... смотреть

ТОЙ

I того, ч. , та, тієї, рідко тої, заст. тії, ж. , те, того, с. ; мн. ті, тих; займ. 1》 вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше... смотреть

ТОЙ

1. той, пир, пиршество;- свадьба // свадебный;- атқа мінер тойы той по случаю первой езды верхом;- бесікке салар той этн. той по случаю укладывания ребенка в колыбель;- той по случаю перенесения ребенка из пеленок в колыбель;- әскерге шақыру тойы той по случаю призыва в армии;- әскерден оралу тойы той по случаю возвращения из армии;- келін түсіру тойы этн. той по поводу женитьбы сына;- құрсақ той этн. той по поводу (начала) беременности;- қыз тойы свадебный той;- қыз ұзату тойы этн. той по поводу замужества дочери;- мектепке бару тойы той по случаю поступления в школу;- мектеп бітіру тойы той по случаю окончания школы;- мәслихат той этн. маслихат-той, совещательное приглашение с угощением родных, близких (стаpейшин) по поводу какого-л. семейного события;- сабан той сабантой, по случаю окончания уборки урожая;- тұсау кесер тойы этн. той, отмечающий первые шаги ребенка;- тізгін ілер тойы этн. см. атқа мінер тойы;- үйлену тойы свадьба;- свадебный той;- сүндет тойы этн. той по случаю обрезания (мальчика); біреудің үйлену тойына бару пойти к какому-л. на свадьбу, на свадебный той;- шілде күзет тойы той по поводу рождения ребенка;- шілдехана тойы той по поводу достижения новорожденным сорокодневного возраста;- той ағасы организатор, распорядитель свадьбы;- тамада;- той асы свадебное угощение (стол), угощение на торжествах;- той басы1) тамада;2) начало тоя;- тойға даярлану готовиться к тою;- той жасау устраивать той (пиp); той тойлау праздновать что-л.;2. праздник, празднество, торжество;- мүшел той юбилейное торжество;- шопан тойы праздник чабанов;-той асы домалақ угощение на тое не без недостатков (хозяевам некогда вкусно готовить); тойға барсаң, бұрын бар, бұрын барсаң, орын бар если идешь на той, иди пораньше будет тебе и место;- тойға барсаң, тойып бар если идешь на той, то иди насытившись;- той десе қу бас домалайды если произнесут "той", то даже иссохший череп катится в ту сторону (т. е. все стpемятся на той); тойдың болғанынан боладысы қызық интересен не сам той, а подготовка к тою (ожидание тоя); той өкпесіз болмас свадьбы без обиды не бывает (кто-то остается обиженным); той өткен соң даңғара бить в барабаны после свадьбы;- после драки кулаками не машут;- тойы өтіп, тоны тозған у него и свадьба сыграна, и шуба износилась;- он свое отжил;- той сылтауымен тон бітер под предлогом тоя заканчивается шитье одежды (т. е. можно пpовеpнуть нужное дело в общем ажиотаже); предпраздничная спешка тем хороша, что подгоняет все старые дела;- тойда тонымды бер (букв. отдай во вpемя свадьбы мою одежду);жетім қыздың тойындай букв. словно свадьба девушки сиротки (о пpазднике, пpоведенном наспех, кое-как); көппен көрген ұлы той на миру и смерть красна (букв. с наpодом все пеpеносится легко; тойда тонын сұpау неуместное тpебование (букв. в pазгаp тоя тpебовать одежду, отданную на пpокат); тойың тойға ұлассын! пожел. пусть за тоем следует той!... смотреть

ТОЙ

той I пир, пиршество; празднество; көп менен көргөн той погов. на миру и смерть красна (букв. что испытал вместе с многими это пир); тойго барсаң, тоюп бар погов. если идёшь на пир, то иди насытившись (на пиру можешь и голодным остаться); уул тою этн. обряд обрезания; пир по случаю обрезания мальчика; кыз тою свадьба; свадебный пир; келин тою заключительный свадебный пир в доме жениха; зор той или кәттә той южн. этн. свадебный пир в ауле невесты; пата той южн. этн. свадебное угощение в доме жениха после того как проведен кеңешме (совет родственников, устанавливающий, кто и какую помощь окажет каких гостей примет); кан тою или ка0лың кара той роскошный (букв. ханский) пир; калайыкты чогултуп, кан тою кылып берербиз фольк. собрав народ, мы устроим роскошный пир; жер тою иссык-кульск, этн угощение во время сенокоса, перед созреванием хлебов; тойго той улансын! пусть за пиром следует пир! (пожелание присутствующих на пиршестве); той-сой всякого рода пиршества; той сойрезать скот, готовясь к пиру; атын "Айсулуу" деп коёлу, аябай тойду соёлу стих. дадим ей имя Айсулу, скота на пир зарежем много; той жеугощаться на пиру; той жедирили той берустраивать пир; тоюңду берээр перен. он тебе задаст жару; он тебе покажет; эми качан бизге той жедиресиң? когда же ты нам пир устроишь? той-аш пиры и тризны; всякого рода пиры и празднества. тойII насыщаться; пресыщаться; этке тойдум я насытился мясом; адам ойго тойбойт, бөрү койго тойбойт погов. человек мыслью не насытится (всё думает и думает), волк овцами не насытится; эненин колунан кыз тойбойт, эрдин колунан куш тойбойт погов. из рук матери дочь не насытится (в старом быту девушке не полагалось быть полной), из рук молодца ловчая птица не насытится (её следует держать впроголодь); Карынбай малга тойбойт, Улукман жашка тойбойт погов. (библейский богач-скряга) Карун скотом не насытится, (древний мудрец) Лукман жизнью не насытится (хотя жил он очень долго); ушунча тойгон-татканы менен тура турушсун пусть они пока довольствуются этим (кто насытился, а кто только попробовал); дүйнөгө көзү тойбогон корыстолюбивый, жадный до наживы; көзү тойбогон байлар жадные богачи; өнөрүнөн жан тойгон их умение доставило удовольствие; сенден тойдум ты мне надоел; ты мне опротивел; жаныман тойдум мне осточертело.... смотреть

ТОЙ

ТОЙ[тюркск.] - у народов Средней Азии: праздник (свадьба, обрезание и пр.), сопровождающийся пиршеством, народными развлечениями и др.Словарь иностранн... смотреть

ТОЙ

【代】1) 那, 那个Той і інший 两者都Той самий 就是那个2) 另一个На тому боці 在另一边На той рік 在第二年На те літо 第二夏天3) 就是那个, 正是那一个Того ж таки дня 就是那一天Того ж таки вечора 就在那天... смотреть

ТОЙ

займ.(ж. р. та; с. р. те) that; (мн. ті those)той же (самий) — the same (тж. мн.); selfsameтой та інший — both the one and the other; bothні той, ні це... смотреть

ТОЙ

той — 1) вказівка-синонім на табуйовані в народі наймення чорт, біс, дідько, оскільки називати їх, особливо проти ночі, вважалося небажаним, навіть небезпечним, бо згадування нечистої сили могло викликати її появу, тобто означало її накликання; тому кажуть: «Той, — не при хаті згадуючи», «Той щез би» (звідси ще́зник — «дідько, біс, чорт»), «Той — бодай сам не знав»; пор. П. Куліш в «Огненному змії»: «Ще чого доброго тут же кому приверзеться той, що ходить на козинячих ніжках, — не при хаті згадуючи»; 2) узагальнена назва джерела вислову, звичайно народного, коли говорять: «як той казав», тобто «як у народі кажуть», «як [люди] кажуть». Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 599.... смотреть

ТОЙ

1) мест. тот; этот, канц. оный (вышеупомянутый) того ж таки дня, вечора и т.п. — в тот же день, вечер и т.п. (а) до того (ж), (а) крім того — (а) к тому (же), при этом, причём; (сверх чего-н. - обычно) (а) кроме того, помимо того на той рік, на те літо и т.п. — в будущем [следующем] году, будущим [следующим] летом и т.п. ні з того ні з сього [цього] — разг. ни с того ни с сего через те — потому що ж до того — что (ж) касается того [этого] як на те — а) разг. (кстати) как раз; б) (некстати) как нарочно як той казав — (вводн. словосоч.) разг. как говорится 2) част. разг. того вже ж ви той, постарайтеся — вы уж того, постарайтесь... смотреть

ТОЙ

Iтого, ж. та, тієї, с. те, того, мн. ті, тих, вказівний займ. Указує на щось більш віддалене в просторі, ніж інше подібне, уживається для вказування на... смотреть

ТОЙ

ТОЙ местоим. указат. церк. малорос. та, то; тот, вон тот, оный, он. Той твою блюсти будет главу. Быт. Той одно несет, той свое. вор. кур. Той, тая, тое. мн. теи и тее, говор. в юго-зап. пск. и твер. | Той, тамб. либо, или, ли. Той пойти, той нет? Той же, тойжде церк. тот же, он же. Тойды нареч. арх. там, туда, тем местом, тою дорогою. Койды пойдешь? которой дорогой; я сейды шел, да теперь, чай. не пройдешь, сею, ближайшей дорогой; ну, пойдем тойды, той стороной, дорогой. <br><br><br>... смотреть

ТОЙ

1) Орфографическая запись слова: той2) Ударение в слове: то`й3) Деление слова на слоги (перенос слова): той4) Фонетическая транскрипция слова той : [т`... смотреть

ТОЙ

I того, ж. та, тієї, с. те, того, мн. ті, тих, вказівний займ. Указує на щось більш віддалене в просторі, ніж інше подібне, уживається для вказування на один предмет, одну особу тощо, з двох, кількох подібних, однорідних і т. ін. II тою, ім. У народів Центральної Азії та Південного Сибіру – свято, що супроводжується бенкетом, музикою, танцями й іншими розвагами.... смотреть

ТОЙ

встать не с той ногивставать не с той ногине из той оперыодной и той же мастиотплатить той же монетойотплачивать той же монетойплатить той же монетойс ... смотреть

ТОЙ

корень - Т; окончание - ОЙ; Основа слова: ТВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - Т; ⏰ - ОЙ; Слово Той содержит следующие ... смотреть

ТОЙ

ТОЙ займ., ОТО́Й підсил. розм., ОТТО́Й заст., ТАМТО́Й діал. (Співець іудейський:) Хто сіє вітер, той збирає бурю (Леся Українка); Два місяці тут фронт ... смотреть

ТОЙ

мест. (греч. αὐτός) — тот, он.            (Быт. 3, 15).Синонимы: пирушка, праздник, туй, якор... смотреть

ТОЙ

Той — бодай сили не мав.Про чорта.Той — щез би.Про чорта.Як не той став.Дуже змінився.

ТОЙ

(2 м); мн. то/и, Р. то/евСинонимы: пирушка, праздник, туй, якорь

ТОЙ

[toj]ów, tenтой самий — tamten ... samз того боку — z ...ej strony

ТОЙ

та, те, ті tamten, tamta, tamto (tamci) до того ж a przy tym на тому світі na tamtym świecie по той бік, на тому боці po tamtej stronie з того боку z tamtej strony той світ tamten świat, świat pozagrobowy справа в тому rzecz w tym... смотреть

ТОЙ

то́й, то́и, то́я, то́ев, то́ю, то́ям, то́й, то́и, то́ем, то́ями, то́е, то́ях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: пирушка, праздник, туй, якорь... смотреть

ТОЙ

вошь; дӧрӧм той — бельевая вошь;пу той — зоол. клещ;той сер — узор на вязаных рукавицах, напоминающий галочку, птичкутой кучикӧн мынтысьны — нечем расплачиваться (букв. расплачиваться шкурами вшей)... смотреть

ТОЙ

той [тюрк.] - у народов ср. азии и юж. сибири- празднество, сопровождаемое пиршеством, музыкой, плясками и другими развлечениями.

ТОЙ

не цей, тамтой, отой; (рік) минулий; (день) названий, згаданий; (берег) протилежний; (світ) потойбічний, загробний; (з ч. не) не такий .

ТОЙ

займ.-прикм.тотзайм.-імен.тот

ТОЙ

той, т'ояСинонимы: пирушка, праздник, туй, якорь

ТОЙ

- тот, оный.Синонимы: пирушка, праздник, туй, якорь

ТОЙ

той 1. той◊ тим ча́сом → "час" ◊ той, хто сту́кає на добрий день → "стукати" 2. вул. порядний, дуже добрий (ст)||тамтой

ТОЙ

той (тюрк.) у народів Середньої Азії свято, яке супроводиться бенкетом, музикою, танцями та іншими розвагами.

ТОЙ

Гэтагэтыдаглядчыкпачатковец

ТОЙ

• onou• oné• tou• touto• té

ТОЙ

(тюрк.) у народів Середньої Азії свято, яке супроводиться бенкетом, музикою, танцями та іншими розвагами.

ТОЙ

пир, пиршество, праздник, тойпогов. тойға барсаң тойып бар – на пир иди сытым

ТОЙ

Начальная форма - Той, единственное число, мужской род, неодушевленное, предложный падеж

ТОЙ

Той, та, те; того́, тіє́ї, тому́, тій; ті, тих; до то́го, на то́му

ТОЙ

тойон

ТОЙ

to'y

ТОЙ

то'й, то'и, то'я, то'ев, то'ю, то'ям, то'й, то'и, то'ем, то'ями, то'е, то'ях

ТОЙ

Ударение в слове: т`ойУдарение падает на букву: о

ТОЙ

мест. род., дат., твор., и Предл. п. от та;- оның, оған т.б.

ТОЙ

котрийоцейтатетоцецейцящо

ТОЙ

ТОЙ дат., твор. и предл. п. ед. ч. от та.

ТОЙ

ks та

ТОЙ

тойрод., дат., твор. и предл. п. ед. от та.

ТОЙ

Den, det; denne, dette

ТОЙ

мест. род., дат., твор. и предл. п. от та.

ТОЙ

котрий оцей та те то це цей ця що

ТОЙ

гэтагэтыдаглядчыкпачатковец

ТОЙ

, -хть этн. калым, выкуп (за невесту )

ТОЙ

тюрк. пир, торжество, празднество 147

ТОЙ

гэта гэты даглядчык пачатковец

ТОЙ

той пирушка, праздник

ТОЙ

Den, det

ТОЙ

Den, det

ТОЙ

lat. toy; totтот

ТОЙ

той той, т`оя

ТОЙ

свадьба ср. дюгюн

ТОЙ

той займенник

ТОЙ

той, -ю

ТОЙ

Йот Той

ТОЙ

той

ТОЙ

Тот

ТОЙ

ის

T: 172