Найдено 50+ «О»

ОШЕЕК

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШЕЕК м. зарез, или часть мяса, лежащего у шеи, см. говядо. Ошейник м. повязка или застежка на шею скоту, собаке. Кожаный ошейник непрочен, собака дерет его когт

ОШЕЛЕВАТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШЕЛЕВАТЬ избу, кур. окожушить, обшить тесом, шелевками.

ОШЕЛОМЛЯТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШЕЛОМЛЯТЬ, ошеломить кого чем (ударить по шелому), ударить по голове, перелобанить, отемяшить, ошалберить, ошабурить, ошарашить; | *озадачить, изумить и испугат

ОШЕЛУДИВИТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШЕЛУДИВИТЬ кого, заразить шелудями; ошелудиветь, стать шелудивым. Недавно ошелудивел, а уж совсем заспесивел!

ОШЕЛУШИВАТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШЕЛУШИВАТЬ или ошелушать; ошелушить или ошелустить горох, семя, зерно, очистить, снять, содрать шелуху. -ся, страдат. ошелушиванье ср. длит. ошелушенье ср. окон

ОШЕЛЬМОВЫВАТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШЕЛЬМОВЫВАТЬ, ошельмовать кого, обругать, осрамить, опозорить, обесчестить, или обличать и оглашать бесчестным. | Налагать клеймо, при торговой казни, рвать ноз

ОШЕПЕЛЯВИТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШЕПЕЛЯВИТЬ кого, сделать шепелявым. Его пуля ошепелявила. Ошепеляветь, стать шепелявым, начать шепелять.

ОШЕПТЫВАТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШЕПТЫВАТЬ, ошептать кого, заговорить, обойти заговором, знахарским шептом; -ся, шептать вкруг себя, беседуя, отвечая шепотом, или | произнося шепты, заклинания,

ОШЕРСТИТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШЕРСТИТЬ что, кого, одеть или обрастить шерстью; -ся, или ошерстеть, покрыться, обрасти шерстью. Ошершавить что, сделать шершавым; -ся, или ошершаветь, стать та

ОШЕСТИТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШЕСТИТЬ лодку, обойти, обмерять глубину под нею шестом; -ся, обойти себя, т. е. свою лодку шестом. Ошесток м. ошестик м. ряз. твер. передтопка русской печи или

ОШИКИВАТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШИКИВАТЬ, ошикать или ошишкать кого, охаять, охулить, шиканьем оказать хулу.

ОШИРЯТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШИРЯТЬ, оширить что, сиб. уширить, расширить, сделать шире. Оширное место или оширь ж. сиб. открытое, свободное, просторное, прозорливое. Оширять всю подоблачну

ОШИТОК?

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШИТОК? м. черви овода; внутри лошади, выходящие задом.

ОШКАНДЫБЕТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШКАНДЫБЕТЬ южн. зап. окосолапеть, стать хромым,

ОШКВАРИТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШКВАРИТЬ кого, ниж.-сем. малорос. больно ударить. Ошкварок м. ошкварки, пск. твер. вышкварки сальные.

ОШКОЛЯРИТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШКОЛЯРИТЬ кого, сделать школяром, педантом. Наука ошколярила разум наш, и наложила на него путы. -ся, или ошколяреть, стать, сделаться таким. Ошколяренье, дейст

ОШКУЙ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШКУЙ м. арх. (зырянск. ош?) морской, ледовитый, северный, белый медведь, Ursus maritimus. | *Бранно скряга, скупец.

ОШКУЛИТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШКУЛИТЬ кого, кур. сильно ударить, огреть, ошпетить.

ОШЛАКОВЫВАТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШЛАКОВЫВАТЬ, ошлаковать руду, сплавить в шлак, в стекло; более у пробирщк. -ся, страдат. Ошлаковыванье длит. ошлакованье окончат. действ. по глаг.

ОШЛИФОВЫВАТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШЛИФОВЫВАТЬ, ошлифовать что, огранить, выполировать, особ. о металле и камнях; -ся, страдат. | *Обтереться на свете. Ошлифованье, ошлифовка, действ. по глаг.

ОШМЕТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШМЕТЬ ж. ошметок м. ошметки, отопки, истоптанные, избитые лапти. В сахаре, хоть ошметок свари, и то сладко! В меду и ошметок съешь. Ошметком щей не хлебают. Куш

ОШМОРИТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШМОРИТЬ кого, новг. вологодск. симб. южн. ошкварить, охлеснуть, огреть, больно ударить. Ошмара ж. перм. род палицы или большого кистеня для обороны в дороге, ки

ОШПАКЛЕВАТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШПАКЛЕВАТЬ двери, пол, за(про)шпаклевать, под краску.

ОШПАРИВАТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШПАРИВАТЬ, ошпарить что, южн. обварить кипятком, обдать варом. Свиней ошпаривают, не сымая шкуры. Прикажи ошпарить клопов. Ходит, как ошпаренный, как мокрая кур

ОШПЕТИТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШПЕТИТЬ или ошпентить кого (шпень, шпенёк?) ниж. вят. озадачить, остановить бойкость, опрудить.

ОШТОЛ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШТОЛ м. камч. кривая к концу и окованная палка, шестик, с побрякушками наверху; ею погоняют собак в езде, правят ими и останавливают или тормозят нарту (сани).

ОШУРКИ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШУРКИ м. мн. вытопки сала, выварки, вышкварки; подонки при скопке масла; избоина, макуха, перегноенная на мыло; вообще, остатки, подонки, поскребыши, оборыши, к

ОШУЧИВАТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШУЧИВАТЬ, ошутить кого, одурачить, насмеяться кому.

ОШУШУКАТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШУШУКАТЬ кого, пошушукать, пошептать кругом, отовсюду.

ОШУЮЮ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОШУЮЮ, ошую нареч. влево или влеве, по левую руку, сторону. Ошуять, остаться по левую сторону или быть отвержену, не удостоиться правой, бол. шуточн.

ОЩЕБЕНЯТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОЩЕБЕНЯТЬ, ощебенить дорогу, убить щебнем; -ся, страдат.

ОЩЕДРЯТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОЩЕДРЯТЬ, ощедрить кого, одарить, оделить щедро, тчиво.

ОЩЕКОТАТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОЩЕКОТАТЬ ягоды, кур. о птицах, оклевать, объесть.

ОЩЕЛКИВАТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОЩЕЛКИВАТЬ, ощелкать, ощелкнуть что, обить щелчками. Я тебе уши ощелкаю! -ся, страдат. | Ходит да ощелкивается, пощелкивает вокруг. Ощелкиванье ср. ощелканье, де

ОЩЕМЛЯТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОЩЕМЛЯТЬ, ощемить что чем, обнять ущемив, защемить кругом. Ощемить обод обоймой. -ся, быть ощемляему. Ощемленье ср. ощем, действ. по глаг.

ОЩЕНИТЬСЯ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОЩЕНИТЬСЯ, принести или родить щенят, говор. о песьем роде.

ОЩЕРЯТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОЩЕРЯТЬ, ощерить зубы, ощепырить, пск. оскалить, осклабить, оголить, выказать, глупо улыбаясь, или готовясь огрызаться. Что зубы ощерил, аль железо видишь? -ся,

ОЩЕТИНИВАТЬСЯ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОЩЕТИНИВАТЬСЯ, ощетиниться на кого, поднять шерсть, щетину на хребте, в готовности напасть и огрызться; озлиться.

ОЩЕУЛИТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОЩЕУЛИТЬ (от оскалить), ощеульничать вост. зубоскалить, насмехаться, трунить. Ощеул, ощеульник, насмешник, задорный и лукавый пересмешник. В ряз. и вообще акальщ

ОЩИТИТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОЩИТИТЬ кого, защитить, заступить, застоять; -ся, страдат. возвр. Ощита, защита.

ОЩУНЯТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОЩУНЯТЬ, ощунить кого, унимать, остановить щуняя, журя.

ОЩУПЫВАТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОЩУПЫВАТЬ, ощупать что, искать или пытать ощупью, осязать. Ощупай, какой жирный каплун! Ощупай за собой платок да подай! -ся, быть ощупану; | щупать вкруг себя.

ОЮНЕТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОЮНЕТЬ, помолодеть, пободреть духом. Оюнение, сост. по глаг. Оюнелый, помолодевший.

ОЯГНИТЬСЯ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОЯГНИТЬСЯ, объягниться, принести, родить ягня, ягненка; говор. о животных овечьего рода.

ОЯЛОВЕТЬ

Толковый словарь живого великорусского языка

ОЯЛОВЕТЬ, о корове, перестать телиться, заматореть.

ОБЛИЦЮВАННЯ

Архітектура і монументальне мистецтво

Покриття поверхні іншими матеріалами.

ОБЛОГОВИЙ БУДИНОК

Архітектура і монументальне мистецтво

Будівля в російській фортеці, де перебувають мешканці навколишніх селищ під час облоги.

ОБЛОН

Архітектура і монументальне мистецтво

Горизонтальний перелом схилу у мансардному даху.

ОБМІР

Архітектура і монументальне мистецтво

Кресленик, виконаний на підставі натурного обстеження споруди і фіксуючий як загальні розміри, так і розміри окремих елементів. За характером деталізації і точно

ОБОЧИНА

Архітектура і монументальне мистецтво

Незабрукована смуга вздовж упорядкованого шляху.

ОБРАМЛЕННЯ

Архітектура і монументальне мистецтво

Рама, кайма навколо пластичного елемента. Є засобом його акцентування у загальній композиції.

ОБРЕШЕТУВАННЯ

Архітектура і монументальне мистецтво

Покриття з дерев'яних планок (лат), яке прикріпляється поперек крокв для настилання покрівлі.

ОБРОБКА ШВІВ МУРУВАННЯ

Архітектура і монументальне мистецтво

Особливість оформлення горизонтальних і вертикальних швів мурування; основними типами є підрізка, зворотна підрізка, подвійна підрізка, розшивка тощо.

ОБЫКН.

Латинско-русский словарь

обыкновенноЛатинско-русский словарь.2003.

ОВ

Латинско-русский словарь

островЛатинско-русский словарь.2003.

ОДЕЙОН

Архітектура і монументальне мистецтво

(грец.) 1. Невеликий театр античної доби у вигляді круглої або прямокутної в плані будівлі із спрощеною сценічною частиною, призначений для виступів музикантів

ОДНОПІДКОСНА СИСТЕМА

Архітектура і монументальне мистецтво

Конструкція дерев'яного моста, де середину кожного прогону підтримували два підкоси, щільно з'єднані один з одним.

ОДЯГ ФОРТИФІКАЦІЙНИЙ

Архітектура і монументальне мистецтво

Штучне облицювання земляних елементів від обвалів. Виконується з дерну, фашин, хмизу, жердин, дощок, мішків із землею.

ОЗДОБЛЕННЯ

Архітектура і монументальне мистецтво

Покриття поверхні додатковим шаром матеріалів.

ОЙКУМЕНА, ЕЙКУМЕНА

Словник іншомовних соціокультурних термінів

(від грецьк. oikumene - світ, населена земля) заселена людиною земля з центром в Елладі. Вперше опис О. зустрічається у Гекатія Мілетського (V ст. до н.е.), яки

ОК.

Латинско-русский словарь

околоЛатинско-русский словарь.2003.

ОКЕАНІДА

Архітектура і монументальне мистецтво

(грец.) Одна з дочок Океану і Тетіс за давньогрецькою міфологією. Всього їх начебто нараховувалось три тисячі.

ОКОЛЬНЕ МІСТО, ОКОЛЬНИЙ ГРАД

Архітектура і монументальне мистецтво

окольне місто (окольний град) Частина давньоруського міста, розташована біля дитинця, начебто на околиці.

ОКУЛЬТИЗМ

Словник іншомовних соціокультурних термінів

(від лат. occultus - таємний, потаємний) загальна назва вчень, у яких визнають існування у людини і космосі потаємних сил, що доступні тільки посвяченим

ОЛАЗОЛЬ

Сборник лекарственных средств

ОЛАЗОЛЬПоказания.Ускоряет заживление ран при ожогах, инфицированных ранах, трофических язвах,экземах, зудящих дерматозах.Способ применения.После очистки раневой

ОЛІМПІАДА

Словник іншомовних соціокультурних термінів

(від грецьк. olympias (olympiados)) змагання, конкурс (спортивний, художній, математичний тощо)

ОРАНЖЕРЕЯ

Архітектура і монументальне мистецтво

(фр. — апельсин) Будівля із суцільно заскленими стінами і стелею для розведення рослин в несприятливих кліматичних умовах.

ОРМУШЛЬ, ОРМУШЕЛЬ

Архітектура і монументальне мистецтво

ормушль (ормушель) (нім. — вушна раковина) Форма хрящового орнаменту у вигляді "S"-подібного завитка, сполучення гротеску, картуша і стрічкового переплетення (п

ОРТОСТАТ, ОРФОСТАТ

Архітектура і монументальне мистецтво

ортостат (орфостат) (грец. — прямо поставлений) Вертикальна плита у нижній частині стіни з рельєфним зображенням, призначена для посилення кам'яної або змішаної

ОСЕРЕДОК

Архітектура і монументальне мистецтво

Окрема садиба або поселення (хата з граждою у гуцулів).

ОСКСК.

Латинско-русский словарь

оскскийЛатинско-русский словарь.2003.

ОСОБ.

Латинско-русский словарь

особенноЛатинско-русский словарь.2003.

ОСПІЦІУМ

Архітектура і монументальне мистецтво

(лат.) Кімнати для гостей у давньоримському житловому будинку.

ОСТРІВ

Архітектура і монументальне мистецтво

Ділянка у великому приватному парку, призначена для усамітнення й роздумів.

ОСТРІШОК

Архітектура і монументальне мистецтво

Напіввальма, трикутний за формою схил даху.

АЛЬФА І ОМЕГА

Крилаті вислови

Альфа – перша, а омега – остання буква грецького алфавіту. Звідси й значення цього виразу: початок і кінець, все, що є. Походить вислів з Апокаліпсису, 1, 8: "Я

В ОБОЛОНЬ

Архітектура і монументальне мистецтво

Ставлення дерев'яної хати з необтесаних колод.

В ОХЛУП

Архітектура і монументальне мистецтво

(рос.) З'єднання конструкцій дерев'яного зрубу, яке відрізняється від системи "в обло" тим, що чаша біля кінця колоди робиться не вгорі, а знизу.

В ОХРЯПКУ

Архітектура і монументальне мистецтво

(рос.) Рубання стін із залишком, при якому чаші виконуються з плоскими денами, розташовуючись як вгорі, так і знизу.

ВОВК У ОВЕЧІЙ ШКУРІ

Крилаті вислови

Вираз походить з Євангелія: "Бережіться лжепророків, які приходять до вас у овечій одежі, а всередині є вовками хижими" (Матф., 7, 15). Вживається для характери

ВІД ВЕЛИКОГО ДО СМІШНОГО ОДИН КРОК

Крилаті вислови

Першоджерелом цього виразу є слова французького письменника Ж,-Ф. Мармонтеля (1723-1799): "Взагалі усе смішне стикається з великим" (Твори, т. V, 1787). Цю фраз

ДРАЖЕ ОЛАМИН.

Сборник лекарственных средств

ДРАЖЕ "ОЛ-АМИН".Показания.Гиповитаминозы, инфекционные заболевания, выздоровление после болезни,хирургического вмешательства, беременность и кормление грудью, ст

ДРАЖЕ ОЛИГОВИТ

Сборник лекарственных средств

ДРАЖЕ "ОЛИГОВИТ"Показания.Гиповитаминоэы, выздоровление после тяжелых болезней, инфекционныезаболевания, для повышения устойчивости к физическим и умственным наг

КАНДЕЛЯБРНИЙ ОРНАМЕНТ

Архітектура і монументальне мистецтво

Декорація, що виникла у помпейських розписах античного Риму і вирішувалася у вигляді вузьких фільонок і панно вздовж вертикальної осі симетрії, нагадуючи металев

КОМПОЗИТНИЙ ОРДЕР

Архітектура і монументальне мистецтво

(італ. — змішаний) Система стояково-балкових конструкцій, що відзначається особливою пишнотою, помпезністю і виходить з елементів іонічного і корінфського. Так,

МАСЛО ОБЛЕПИХОВОЕ

Сборник лекарственных средств

МАСЛО ОБЛЕПИХОВОЕПоказания.Наружно - при ожогах, пролежнях, лучевых поражениях кожи, кольпитах, эрозияхшейки матки. Внутрь - при язве желудка и двенадцатиперстно

НЕ ОДНИМ ХЛІБОМ ЖИВЕ ЛЮДИНА

Крилаті вислови

За біблійним міфом, з цими словами Мойсей звернувся до іудеїв після того, як бог дав йому скрижалі із заповідями: "...Не одним хлібом живе людина, але всяким сло

СЕЗАМ, ОДЧИНИСЬ!

Крилаті вислови

Вислів з арабської казки "Алі Баба і сорок розбійників", яку включив перший французький перекладач арабських казок А. Галлан у свій переклад (1704-1708) збірника

СОПЛОДИЯ ОЛЬХИ

Сборник лекарственных средств

СОПЛОДИЯ ОЛЬХИПоказания.В качестве вяжущего средства при острых и хронических энтеритах и колитах ввиде отвара.Способ применения.Принимать внутрь отвар (2 чайные

ТИСЯЧА І ОДНА НІЧ

Крилаті вислови

Популярний збірник арабських казок (об'єднує понад 300 творів), що склався в XIV-XV ст. Казки ці, повні фантастичних пригод, розповідала халіфові Шахріяру Шахраз

ТОЧКА ОПОРИ

Крилаті вислови

Великий старогрецький фізик і математик Архімед (287-212 до н. е.) вважається автором гордої заяви: "Дайте мені місце, де я міг би стати (точку опори), і я зруш

Время запроса ( 0.238712815 сек)
T: 0.243108205 M: 1 D: 0